Богуславський Станіслав Андрійович

Богуславський Станіслав Андрійович народився 23 січня 1998 року, він уродженець м. Новомосковськ Дніпропетровської області.

Станіслав служив у Січеславській бригаді з 2018 року, свій бойовий шлях на фронті почав у Кам’янці, неподалік Авдіївки. Пройшов кілька ротацій, був командиром відділення.

Справжній патріот, гідний захисник свого народу, хоробрий воїн, світла і благородна людина, люблячий син і надійний товариш.

31.12.2021 окупанти на Донеччині відкрили вогонь зі стрілецької зброї поруч із Авдіївкою та з мінометів поблизу Майського.

Молодший сержант 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Станіслав Богуславський в наслідок ворожого обстрілу отримав поранення не сумісне з життям напередодні Нового року.

Після поранення Станіслава бійці викликали евакуацію, медики були напоготові. Перша медична допомога була надана, але врятувати десантника не вдалося…

Ворожа куля обірвала життя воїна-десантника, який до останнього подиху стояв на захисті Батьківщини, не даючи ворогові змоги загарбати хоча б клаптик рідної землі.

“Сталося це приблизно за декілька годин до Нового року. Для нас це була дійсно несподіванка, оскільки протягом дня була «тиша» – майже не чути було ніяких обстрілів поблизу… Тому ця новина впала, як сніг на голову”, – розповідає товариш по службі, Іван.

“Стас – це мій солдат, я колись був у нього сержантом. Потім пішов на підвищення – а він став сержантом. Я його навчав від початку. Він прийшов сюди у 2018 році. Свій бойовий шлях почав недалеко звідси, у Кам’янці – це за кілька кілометрів. І від солдата дійшов до командира відділення. Вже свій бойовий досвід передавав іншим, мав за плечима кілька ротацій. Хотіли його просувати на головного сержанта взводу…

Це був солдат, який вже встиг стати воїном. Він був дійсно прикладом для всіх – такий могутній, кремезний парубок. Надійний, завжди міг підставити плече у скрутну хвилину. Нам таких дуже не вистачає… Які можуть пройти з тобою пліч-о-пліч через будь-які обставини”, – каже боєць Олександр.